ПУБЛІКАЦІЇ
Заповідні куточки Новоукраїнщини
Дата: 29.10.2017
Коментарі (0)
Новоукраїнщина має чимало мальовничих куточків природи, здатних полонити і вразити своєю неповторною красою. Рослинний і тваринний світ нашого району, незважаючи на вплив людини на нього, є і нині цікавим та різноманітним.

«Войнівський» ландшафтний заказник загальнодержавного значення

Заказник «Войнівський» знаходиться на лівому березі річки Плетений Ташлик, поблизу села Новоолександрівка Новоукраїнської ОТГ. Територія заказника (площа 50 га) являє собою долину невеликої річки Плетений Ташлик (притоки Чорного Ташлика). Ділянка визначається мальовничим ландшафтом. На схилах та біля води численні виходи гранітів, в тому числі, у вигляді великих скель.
 
Флора

У рослинному покриві переважають угрупування петрофітного (кам'яного) степу. Із чагарників це – кизильник чорноплідний, шипшина найболючіша – рідкісний вид. Часто зустрічається гвоздика прибузька – сидемічний вид, занесена до Червоної книги України. Ділянка справжніх степів по обох берегах долини характеризується порослю ковили волосистої, занесеної до Червоної книги України.

Фауна

Різноманітною і цікавою є також фауна ділянки, в першу чергу – ентомофауна. Для прибережних чагарників характерні такі лускокрилі як ріпниця, лимонниця, представники родин мішечниць та рябих молей. На ділянці мешкає 6 видів, занесених до Червоної книги України: парусники Поліксена та подалірій, махаон, джміль глинистий пластичатозубий, вусач мускусний. Також знайдені рідкісні для регіону комахи – турун фіолетовий та ґратчастий.
 
«Ташлицькі скелі» пам'ятка природи місцевого значення

Пам'ятка природи «Ташлицькі скелі» знаходяться на лівому березі річки Чорний Ташлик, поблизу м.Новоукраїнка, площею 2 га. На схилі південно-західної експедиції виявлені високі – до 20 метрів заввишки – скелі, на протилежному більш низькі та плескаті виходи: разом вони утворюють свого роду каньйони по річці Чорний Ташлик.

Флора

На відслоненнях гранітів добре виявлена типова петрофітна флора. Тут рясно зростають гвоздика прибузька, занесена до «Червоної книги України», ендемічний вид – очиток Борисової, малопоширений вид – шипшина найколючніша, а також такі типові для відслонень види, як цибуля Паченського, жабриця Паласса, спірея звіробселиста, кизильник чорноплідний, чебрець двовидний. На плескатій верхівці скелі виявлена степова смуга із куртини ковили волосистої, занесеної до «Червоної Книги України», перлівника трансільванського. У вологих тріщинах скель зростають папороті: цитники чоловічий та партролький, валеріана висока, буквиця лікарська.

На великій скелі камені внизу доходять до води. Тут у заглибинах між камінням зростають болотні види – півники болотні, очеретинка, плакун середній, паслін солодко-гіркий.

Фауна

Ентомофауна ділянки небагата, але типова. Домінуючою групою безхребетних є павукоподітні: бродячі павуки, павуки вовки та дрібні павуки стрибуни (32-64 екз./м² ). Серед чагарників у щілинах серед каміння мешкають павуки тенетники. Серед розрідженого травостою мешкають трав'янисті клопи та жуки м'якостілки, зрідка трапляються довгоносики. На поверхні ґрунту та під камінням мешкають поодинокі особини чористілок родів бляпс та гнаптор, та туруни родів преростіх. Двокрилих майже немає, лише по затеневих вологих місцях відмічались: муха скорніонниця та сіра м'ясна муха. Лускокрилі самі звичайні – ріпниця, капустяний білаг, реп'яхівка, волов'яче вічко, Галатея, два види синявців.
 
«Квіти на скелях» ландшафтний заказник місцевого значення

Заказник розташований на західній околиці міста Новоукраїнка. Займає крутий прирічковий схил долини річки Чорний Ташлик з виходами гранітів. Верхів’я схилу вкрите степовою рослинністю. Загальна площа заказника – 5 га.

Флора

Під час проведення екологічного обстеження виявлені такі види рідкісних рослин як астрагал шерстистоквітковий, гвоздика бузька, ковила волосиста, сон чорніючий, рябчик руський, авринія скельна та інші. Також на схилах зростають рідкісні на Кіровоградщині півники карликові та гіацинтик блідий.
 
«Горіхівська балка» заповідне урочище

Урочище «Горіхівська балка» знаходиться неподалік від села Воронівка Новоукраїнського району. Загальна площа близько 22,6 га. Балка розташована по водотоку притоки річки Чорний Ташлик. У верхів'ї Горіхівської балки згаходиться став. Довжина ділянки балки, яка зберегла свій природній стан (від ставу до впадіння в р. Ч.Ташлик) – 1800 метрів, середня ширина балки – 150 метрів.

Флора

У балці добре збереглась природна рослинність – по схилах, які тут плескаті, не стрімкі – степова та лучно-степова, по досить широкому днищу – лучна та лучно-болотна. Найбільший науковий інтерес являє наявність у балці по її днищу значних популяцій оману високого – цінної лікарської рослини, рідкісної для Кіровоградщини. Оман високий розсіяно зростає на території України, особливо у лісостеповій зоні на півночі степової зони. Запаси його дуже зменшились внаслідок осушення заплав, нерегламентованої заготівлі кореневищ та пересадження до садиб. В природі вже важко знайти осередки для насіннєвого матеріалу. Одним із таких цінних осередків є «Горіхівська балка». Оман зростає великими куртинами на лучно болотних угрупованнях по днищу балки.

Значну участь відіграють пирій повзучий, пирій волосистий, герань болотна, осот сірий, борщівник сибірський. Місцями по днищу виявлені зарості високотрав'я із переважанням пижма звичайного, голованя руського, алтеї лікарської, м'яти довголистової – цінних лікарських рослин. Оман високий трапляється в них окремими куртинами. Найбільш щільність популяції оману високого у верхів'ях балки, тут на 100 м² місцями нараховується 50-60 квітучих стебел оману. По днищу балки виявлений водотік із смугою дерев верби ламкої. По берегах ручаю зростають такі типові вологолюбні види, як осока побережна і гостра, паслін солодко-гіркий, півники болотні, ранник тіньовий.

По схилах балки переважають угруповання лучних степів. Виділяється «Горіхівська балка» серед інших балок регіону, в яких на більш стрімких та кам'янистих схилах виявлені справжні та петрофітні степи.

У «Горіхівській балці» по плескатих схилах переважають угруповання стоколосу прибережного, місцями – тонконогу вузьколистого, лише на більш підвищених ділянках – типчака. Тут добре виявлено ядро як лучно-стенових (чистець прямий, рутвиця мала, чаполоч степова, оман верболистий, лаватера тюрінгська) так, степових видів (шалвія степова та ефіопська, молочай степовий, смілка український, цмин пісковий). В степових угрупованнях відмічені мало поширені види – мигдаль степовий, льон австрійський, ломиніс цілолистий.

Фауна

По струмку, що утворює невеличкі малопроточні плеси, оточені високими заростями водно-болотної рослинності, мешкають комахи, що властиві прибрежно-водному комплексу. В першу чергу це бабки: лютки, стрілки, бабка чотирьохплямиста, коромисло синє. Серед трав'янистої рослинності мешкають жуки довгоносики, зустрічаються листоїди фіолетовий та щавлевий, дрібні листоблішки. На цій ділянці домінували листоблішки (38-71 екз./м² ) та двокрилі (21-54 екз./м²).

Схили балки вкриті лучно-степовою рослинністю з притаманною їй фауною безхрестних. Домінуючою групою комах були двокрилі – коники, кобилки, стрибунчики (12-37 екз./м² ). На квітучій степовій рослинності мешкають короткокрилі (жуки горбатки, м'якотілки, кожеїди, малашки, корівки, вусачі квіткові, пилкоїди), двокрилі (тахіни, львівни, вусачі, м'ясні, дзюрчали та ін.).

На ділянках із розрідженим травостоєм мешкають жуки чорнотілки, кравчик звичайний. Відмічений кореневий вусач.

Фауна лускатих досить різноманітна. Мешканцями цієї ділянки є: волов'яче око, вічко чорно-буре, ріпниця, капустянка, репяхівка, павяне око денне. Із типових степових видів відмічені жовтеці степовий, жовтець лучний, подалірій. Останній вид занесено до «Червоної книги України».
 
«Явдокимівський» – заказник місцевого значення

Заказник «Явдокимівський» знаходиться на лівому березі  річки Чорний Ташлик, поблизу м.Новоукраїнка. Територія заказника (площа близько 4,3 га) являє собою частину схилу долини річки Чорний Ташлик в її верхній течії. За фізико-географічним районуванням України ця територія знаходиться на півночі степової зони, неподалік від кордону лісостепової та степової зон.

Флора

На цій частині схилу долини добре виявлений петрофічний степ. Виходи гранітів тут відслоюються майже суцільною смугою 50-100 метрів завширшки. У верхній частині схилу, де краще виявлений ґрунтовий покрив, наявні ділянки ковилового степу із домінуванням ковили волосистої, типчаку, тут добре виявлене флористичне ядро степових видів – зростають такі типові степові види як сальвія степова, деревій благородний, рутниця мала, вероніка австрійська, залізняк бульбастий. Є окремі кущі вишні степової. На більшій, стрімкій частині схилу із численними виходами гранітів – стрімкими або пласкатими, плитоподібними, подекуди із невеликими печерами – виявлені петрофітні степи або несформовані угруповання петрофітних видів.

На ділянках із плескатими каменями в їх линах виявлені угрупованими цибуля Печеського із типчаком. Тут зростають також такі петрофітні види як жабриця Паласса, очиток Борисової (ендемічний вид гранітів Придніпровської височини), чебрець двовидний.

На більш стрімких виходах окремими плямами та куртинами зустрічається в значній кількості гвоздика прибузька (ендемічний вид, занесений до «Червоної книги України»), очисток Борисової, азінеума сірувата, жабриця Паласса, а з чагарників – шипшина найболючіша, рідкісний вид, що зростає на гранітах, кизильник чорноплідний, спірея звіробоєлиста, костір. У вологих розщілинах скель зростають рідкісні для регіону північні види – папороть чоловіча, крушина ламка, дзвоники персиколисті, валеріана висока.

Між петрофітно-степовою смугою на схилі та руслом Чорного Ташлика розміщена вузька смуга лучної та лучно-степової рослинності. Тут переважає стоколос прибережний, зростають такі види: лук та узлісь як жгун-корінь сумнівний, грястиця збірна, дзвоники скупчені та болонські, чина лісова. Вони збагачують флору урочища.

Русло Чорного Ташлика (річище завширшки 2-6 м) місцями підходить до самих виходів гранітів. Тут виявлена смуга верби тритичинкової з очеретом, восотою 3 м, геранню болотною, борщівником сибірським. Більша частина заплави нині використовується під городи. 

Фауна

Особливим багатством відзначається ентомофауна ділянки, яка представлена гідрорефтним, петрофітним та ксерофітним комплексами. Гідрофітний комплекс представляють: бабки (красуня дівчина, красуня блискуча, стрілка красива, стрілка блакитна, жовта, чотирьохсхиляста та інші). У невеликій кількості зустрічаються ручайники та веслокрилки. На невеликих мулистих скосах серед каміння мешкають дрібні туруни рролів, бігунчики та копачі, стафілінди родів цезарус та філонтус. Серед навислих над водою чагарників відмічені лускокрилі: адмірал, репяхівка, кропивниця, рибокрилка мінлива, іодалірій, нестружка-сапфо.

Серед виходів гранітів мешкають: туруни родів бігунчики, тусклянки (8-12 екз./м²) сталіфінди родів педарус, следікс (9-13 екз./м²). Місцями скупчення нір жуків – чорностілок та кравчика звичайного. У затінених місцях, в тріщинах гранітів зустрічаються норки риючих ос.

Але найбільш багатою і різноманітною є фауна степової ділянки. Домінуючою групою тут є перетинчастокрилі (32-84 екз./м²). Серед них домінували дикі бджоли (14-23 кка/м² ), джмелі (4-6 екз./м²), оси блестянки, риючі оси, палильники та інші зустрічались епізодично.

В цілому фауна перетинчастокрилих багата, різноманітна і представлена цілою низкою степових видів, серед яких слід відмітити два види джмелів – це занесені до «Червоної книги України» – джміль яластинчатозубий та джміль мінливий. Крім них, значний практичний інтерес являють собою дикі бджоли – як цінні як запилювачі різноманітних сільгоспкультур та драконіди – як природні паразити багатьох лускокрилих (шкідників с/г культур).

Значно, фауністичний комплекс степової ділянки не обмежується перетинчастокрилими. Тут мешкають прямокрилі (16-22 екз./м² ), напівкороткокрилі (9-12 екз./м²  – клопи черепашки, щитні, хижі клопи, короткокрилі зустрічаються скрізь, але ніде великої кількості не сягають. На квітучій рослинності мешкають жуки корівки (двокрапкова, семикрапкова, чотирнадцятикрапкова, глазчата), мухи горбатки та квіткові вусачі. Серед степового різнотрав'я відмічені пластинчатовусі – жук кузька та гандія крихітна.

Відмічені декілька видів довгоносиків та листоїдів. Зустрічаються жуки Малашки та м'якотільки. Мешканнями підстілки є туруни родів тускляки, птеростіхи, бігуни, бігунчики, стрибуни, стафілініди рода подарус та інші.

Різноманітною є і фауна лускокрилих. Тут мешкають: капустянка, репяхівка, ріпниця, лимонниця, жовтець шафроновий, жовтець лучний, галерея Суворова, декілька видів синявців. З найбільш цікавих мешканців ділянки слід відзначити махаона та подалірія – види метеликів, ареал яких скорочується. Види потребують охорони та занесені до «Червоної книги України».

Таким чином, на порівняно невеликій ділянці збереглося три природні комплекси – гідрофітний, нетрофітний та ксерофітний з властивим їм тваринним світом. На ділянці мешкають чотири види комах, що занесені до «Червоної книги України» – джміль пластичатозубий та мінливий, метелики (махаон та подалірій).
 
«Косюрівський» ландшафтний заказник місцевого значення

Ландшафтний заказник «Косюрівський» – це лісове урочище в околицях села Комишувате Новоукраїнського району, створене штучним шляхом і являє собою балкове протиерозійне насадження, яке досить ефективно виконує свою головну функцію – захищає ґрунти від водної ерозії. Окрім цього, насадження виконує роль “екологічного острівця” серед розораної навколишньої території даного урочища. Загальна площа заказника – 18 га,

Фауна

Членистоногі є найбільш різноманітною і багаточисельною групою тварин. Тут виявлено 5 видів павуків та 44 види комах, з яких жук-олень занесений до Червоної книги України.
 
«Малі Байраки» ландшафтний заказник місцевого значення

Територія заказника «Малі Байраки» розташована на території Комишуватської сільської ради Новоукраїнського району, являє собою лісовий масив, розділений на дві частини ставком. За формою – це складне багатоярусне лісове угрупування, створене штучним шляхом з метою попередження виникнення і боротьби з розвитком водної ерозії. Загальна площа заказника – 28 га.

Фауна

Лісове урочище досить багате на тваринний світ. Тут виявлено 7 видів павуків та 53 види комах, з яких жук-олень занесений до Червоної книги України.
 
«Калинова Балка» ландшафтний заказник місцевого значення

Ландшафтний заказник «Калинова Балка» знаходиться поблизу села Рівне Новоукраїнського району. Загальна площа – 35 га.

Флора

В балці добре збереглась природна рослинність, яка є похідним степовим різноманіттям з домінуванням ковилово-злакових угрупувань. По схилах балки переважають угрупування лучних степів, що виділяє «Калинову балку» серед інших балок даного регіону.
 
«Ексампей» – заповідне урочище

Заповідне урочище «Ексампей» знаходиться неподалік від села Кропивницьке Новоукраїнського району. Загальна площа – 15 га.

Флора

На цій місцевості добре збереглась природна рослинність, флористичне ядро степових видів, таких як: сальвія степова, деревій благородний, рутвиця мала, вероніка австрійська, залізняк бульбастий. Окремими плямами та куртинами зустрічається в значній кількості гвоздика бузька – вид, занесений до Червоної книги України.

Фауна

З найбільш цікавих видів фауни на цій ділянці слід відзначити махаона та подалірія – види метеликів, ареал яких скорочується, види потребують охорони та занесені до Червоної книги України
 
«Грузька балка» – ботанічна пам'ятка природи

«Грузька Балка» – це крутий схил вздовж берега річки Грузька з двома добре вираженими ярами глибиною понад 40 метрів та комплексом зелених насаджень (деревостою), який знаходиться на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району. Загальна площа – 53,47 га.

Флора

Рослинність місцевості представлена похідним степовим різнотрав’ям з домінуванням злакових угрупувань. Під час проведення екологічного обстеження виявлені такі види рослин як тонконіг вузьколистий, пирій повзучий, стоколос безостий, осока гостровидна, цмин пісковий звичайний, парило звичайне, деревій звичайний, пижмо звичайне, ярутка польова, синяк звичайний, полин австрійський, залізняк колючий, зіновать австрійську та інші види. З малопоширених видів трав в урочищі «Грузька Балка» ростуть ломиніс цілолистий, волошка східна, горицвіт весняний.

Фауна

Найбільш чисельними представниками тваринного світу природно-заповідної зони є членистоногі. Тут виявлено павуків 5 видів, комах 26 видів, зокрема, бабок – 3 види, лускокрилих – 4 види, жорсткокрилих – 5 видів, двокрилих – 7 видів, перетинчастокрилих – 5 видів. Особливо багаточисельними є представники виду прямокрилих, зокрема, коник зелений, кобилка бура, цвіркун степовий та інші види комах. 

З хребетних виявлено земноводних, плазунів та 12 видів птахів, у тому числі, жайворонок польовий, плиска біла, сорокопуд жулан, горобець польовий, перепілка звичайна, фазан, куріпка звичайна, грак, канюк та інші. З ряду ссавців виявлені полівка звичайна, їжак звичайний, заєць-русак, хом’як звичайний.
 
«Діброва нащадків» ландшафтний заказник місцевого значення

Територія заказника «Діброва нащадків» знаходиться на території Іванівської сільської ради Новоукраїнського району, відноситься до степової зони південних відрогів Придніпровської височини, характерною
особливістю якої є наявність значної кількості долин та балок. Загальна площа заказника – 10 га.

Флора

Основу рослинного покриву утворюють пирійно-типчакові та тонконого-типчакові угрупування. Вздовж схилів балки та у середній її частині - зарості терену, глоду, шипшини та осередки зростання вишні степової та мигдалю степового. Тут наявні види рослин із Червоної книги України: ковила волосиста та сон чорніючий. Цінність являють, також, виявлені місцезростання горицвіту весняного, гіанцитика блідого, гадючої цибульки занедбаної та півників карликових – видів, що підлягають особливій охороні на території Кіровоградської області.
 
«Новопавлівська балка» ботанічна пам'ятка природи

«Новопавлівська балка» знаходиться на території Новоєгорівської сільської ради Новоукраїнського району. Дана ділянка місцевості являє собою розлогу балку до 2 км довжиною, дном якої протікає невеликий струмок, що впадає у водойму. Балка має значну глибину, порівняно пологі схили, стрімкість яких лише в окремих місцях досягає 8-10 градусів. Загальна площа балки – 32 га.

Флора

Тут добре збереглась природна рослинність з домінуванням ковилово-злакових угрупувань. Серед них в першу чергу слід вказати кострицю валіську, житняк гребінчастий, бромус розчепірений, келерію гребінчасту. З ранньовесняних первоцвітів тут зростають адоніс весняний, первоцвіт весняний, гіацинт блідий, а також такі червонокнижні види рослин як шафран Гейфелів та шафран сітчастий.

Фауна

З рідкісних видів птахів, що занесені до Червоної книги України, періодично зустрічаються лунь польовий, лунь степовий, боривітер степовий, сорокопуд сірий.

Дата: 29.10.2017 | Категорія: Новоукраїнщина | Теги: екологія
КОМЕНТАРІ
Всього коментарів: 0
avatar